іб або за місцем проживання їх батьків).
  Частина 3 статті, що коментується, передбачає виняток з правила про особисте подання особами, які бажають вступити у шлюб, до органів РАЦСу заяви про його реєстрацію. Згідно з нею якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до органу РАЦСу, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники, повноваження яких також мають бути нотаріально засвідчені. У ч. З коментованої статті не зазначено, які причини треба вважати поважними. Одними з таких причин можуть бути хвороба і відрядження. Питання про вагомість причин вирішує начальник відділу РАЦСу. Відмова прийняти заяву про реєстрацію шлюбу від представника осіб, які бажають одружитися, з посиланням на неповажність причин, через які зазначені особи не можуть подати її особисто, як це випливає зі статей 55 і 124 Конституції, може бути оскаржена до суду з додержанням вимог глави 31-А ЦПК.
  Згідно з ч. 4 статті, що коментується, якщо реєстрація шлюбу у визначений день не відбулася, заява втрачає чинність після спливу трьох місяців від дня її подання.
  
  Стаття 29. Ознайомлення осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з їхніми правами та обов'язками
  1. Орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний ознайомити осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з їхніми правами та обов'язками як майбутніх подружжя батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.
  У коментованій статті закріплено обов'язок органу РАЦСу ознайомлювати осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з їх правами та обов'язками як майбутніх подружжя І батьків та попереджати про відповідальність за приховання перешкод реєстрації. Це положення спрямоване на забезпечення стабільності шлюбу, уникнення інцидентів між подружжям. Однак навряд чи