я здорового потомства та вільного укладання шлюбу. Відповідно до ч. 2 коментованої статті особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день його реєстрації.
  
  Стаття 23. Право на шлюб
  1. Право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку.
  2. За заявою особи, яка досягла чотирнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
  Право на шлюб тісно пов'язане з правом особи на створення сім'ї. Ч. 2 коментованої статті передбачає, що за заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надане право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Ч. 2 ст. 16 КпШС надає право зниження у виняткових випадках шлюбного віку державним адміністраціям районів, районів міст Києва та Севастополя, виконкомам міських та районних у містах рад. Однак ні в ст. 16 КпШС, ні в ч. 2 статті, що коментується, не зазначені підстави зниження шлюбного віку. Найчастіше такими підставами є фактичне створення сім'ї, вагітність, народження дитини. Розгляд у суді заяв про зниження шлюбного віку треба віднести до справ окремого провадження. Адже при цьому відсутній спір, що виникає з цивільних, сімейних і трудових правовідносин, а також з адміністративно-правових відносин. Суд, розглядаючи заяву про зниження шлюбного віку і захищаючи інтерес особи, яка досягла 14 років, визначає її сімейний статус, право на укладання шлюбу. Позитивне вирішення судом розглянутого ним питання є юридичним фактом, що стає підставою для виникнення у особи, яка звернулася до суду, права на вступ у шлюб. Тому, незважаючи на відсутність у закріпленому в ст. 254 ЦПК переліку справ, які суд розглядає у порядку окремого провадження, справ, пов'язаних з розглядом заяв про надання особі, яка досягла 14 років, права на укладання шлюбу, такі справи треба