ої давності.
  Відповідно до цієї ж статті якщо суд залишив без розгляду позов, пред'явлений у кримінальному процесі, час від дня пред'явлення позову до набрання законної сили рішенням суду, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності. Якщо частина строку, що залишилася, є меншою ніж шість місяців, вона подовжується до шести місяців.
  Закон (ч. 4 ст. 267 ЦК) встановлює підставу для відмови у позові. Нею є сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі. Водночас якщо суд визнає поваж-ними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК).
  До поважних причин пропущення позовної давності судова практика, зокрема, відносить: тривалу тяжку хворобу позивача; його тривале перебування у відрядженні; перебування позивача у місцях позбавлення волі внаслідок судової помилки; невста-новлення місця проживання громадянина, який порушив право, тощо. Цей перелік не є вичерпним. Однак він дає підстави для висновку про те, що поважними причинами пропущення позовної давності є такі обставини, що роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
  Усі зазначені правила застосовуються головним чином до майнових відносин, зокрема тих, що пов'язані з поділом спільної сумісної власності розлученого подружжя (ч. 2 ст. 72 СК), а також до відносин, які регулюються ч. 2 ст. 129, ч. З ст. 138 і ч. З ст. 139 СК.
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  Розділ II
  Права та обов'язки подружжя
  Глава 3
  Загальні положення
  Стаття 21. Поняття шлюбу
  1. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
  2. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
  3. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки