ого права, він має довести цю обставину в суді. Так само якщо відповідач твердить, що позивач знав або повинен був знати про порушення свого суб'єктивного права, він не звільняється від обов'язку подання з цього приводу доказів. Оцінюючи подані докази в їх сукупності, суд визначає початковий момент перебігу позовної давності.
  У ч. 1 ст. 263 ЦК закріплено випадки зупинення перебігу позовної давності. Згідно з цією статтею перебіг позовної давності зупиняється: якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.
  Згідно з ч. 2 зазначеної статті у разі виникнення перелічених обставин перебіг позовної давності зупиняється на весь час їх існування.
  Відповідно до ч. З ст. 263 ЦК від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг останньої продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
  Цивільний кодекс передбачає також випадки переривання перебігу позовної давності. Цей перебіг переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку; у разі пред'явлення особою позову до одного Із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ст. 264). Згідно зі ст. 265 ЦК залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної