до ст. 235), беруть участь у захисті сімейних прав та інтересів у випадках, передбачених статтями 246 і 258 СК (див. коментарі до цих статей). Органи опіки та піклування надають також допомогу у захисті сімейних прав та інтересів (див., наприклад, коментарі до статей 165 і 240).
  Рішення органів опіки та піклування, як зазначено у ч. 2 коментованої статті, є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого ч. 2 ст. 170 СК, — негайне відібрання дитини від батьків, якщо існує загроза для її життя або здоров'я (див. коментар до ч. 2 ст. 170).
  Захист сімейних прав органами опіки та піклування є адміністративним порядком захисту. Ст. 124 Конституції встановлює, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідно-сини, які виникають у державі. Тому адміністративний порядок захисту є спеціальним порядком захисту, який застосовується у випадках, прямо передбачених законом (ст. 6 ЦК 1963 р.; ст. 17 ЦК 2003 р.).
  Згідно зі ст. 124 Конституції ч. З коментованої статті передбачає, що звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. Положення про підвідомчість усіх спорів, пов'язаних з захистом прав та свобод громадян, та необов'язковість досудового порядку їх розгляду підкреслено у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя". У другому абзаці ч. З коментованої статті зазначено, що у разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.
  У разі розгляду судом спорів, пов'язаних зі здійсненням батьківських прав та обов'язків по вихованню дітей (про визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, надання права