овком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
  Як вже зазначалося, сімейні права, як правило, захищаються у судовому порядку (див. коментар до ст. 18). Водночас у деяких випадках здійснення та захист цих прав тісно пов'язані з захистом інтересів матері та дитини. Адже, як підкреслює Є. Ворожейкін, здійснення і захист прав та інтересів цих осіб істотно зачіпають суспільний інтерес1. Тому, як зазначають деякі автори, однією з особливостей захисту сімейних прав є участь у цьому органів опіки та піклування2.
  Так, органи опіки та піклування можуть вирішувати спір між батьками щодо прізвища дитини (ч. З ст. 145 СК). Згідно з ч. З ст. 152 СК дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Органи опіки та піклування можуть- вирішувати спори щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї (ч. 1 ст. 158 СК).
  Відповідно до ч. 2 ст. 170 СК у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав (див. коментар до ст. 170).
  Згідно зі ст. 186 СК орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів, що стягуються на утримання неповнолітньої дитини (див. коментар до цієї статті), здійснюють нагляд за дотриманням прав усиновлених дітей, які проживають в Україні (див. коментар