ан опіки та піклування може дати згоду на усиновлення дитини, якщо такої згоди не дав опікун або піклувальник. Органи опіки та піклування вирішують питання про встановлення опіки та піклування (ст. 243 СК; п. 1.7 Правил опіки та піклування), укладають договір про патронат (ст. 252 СК), надають допомогу особам у здійсненні ними своїх сімейних прав та виконанні своїх обов'язків (див. коментар до ст. 19).
  
  Стаття 18. Захист сімейних прав та інтересів
  1. Кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.
  2. Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін.
  Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є:
  1) встановлення правовідношення;
  2) примусове виконання добровільно не виконаного обов'язку;
  3) припинення правовідношення, а також його анулювання;
  4) припинення дій, які порушують сімейні права;
  5) відновлення правовідношення, яке існувало до порушення права;
  6) відшкодування матеріальної та моральної шкоди, якщо це передбачено цим Кодексом або договором.
  Однією з суттєвих ознак суб'єктивного права, як було зазначено в коментарі до ст. 14, є можливість примусового захисту останнього у разі його порушення. Ч. 1 ст. 55 Конституції встановлює, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом. А відповідно до ч. 2 ст. 124 Основного Закону юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що ви-никають у державі.
  Під захистом сімейних прав треба розуміти передбачені законом заходи, що здійснюються державними, як правило судовими, та іншими органами, і спрямовані на визнання цих прав, поновлення останніх та покладення краю їх порушенням.
  У літературі прийнято розрізняти заходи відповідальності та заходи захисту1. Перші спрямовані на захист прав потерпілого