тина 2 коментованої статті передбачає, що якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника. Згідно з ч. З сімейні права недієздатної особи здійснює її опікун. Положення ч. 2 статті, що коментується, відповідає змісту ч. З ст. 51 Конституції, відповідно до якої сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою, Конвенції про права дитини, а також загальним принципам регулювання сімейних відносин, передбаченим статтями 7 і 8 СК.
  Наведені положення частин 2 і 3 не означають, що у передбачених ними випадках сімейні права дитини, недієздатної особи та особи, дієздатність якої обмежена, передаються батькам або опікунам. Як вже зазначалось, ці права та обов'язки не передаються і не відчужуються. Дитина у віці до 15 років (ст. 14 ЦК 1963 р.), а згідно зі ст. 31 ЦК 2003 р. до 14 років не може, як правило, самостійно здійснювати свої права та виконувати обов'язки. Тому від імені та в інтересах дитини її права та обов'язки реалізують батьки, усиновлювачі, опікуни (ст. 14 ЦК 1963 р., ст. 67 ЦК 2003 р.). Діти у віці від 15 до 18 років (ст. 13 ЦК 1963 р.), а відповідно до ст. 32 ЦК 2003 р. від 14 до 18 років не є повністю дієздатними. Тому їм при здійсненні низки прав та виконанні обов'язків сприяють їх батьки, усиновлювачі, піклувальники, даючи згоду на здійснення такими дітьми належних їм прав та виконання обов'язків (ст. 13 ЦК 1963 р.; ст. 69 ЦК 2003 р.; статті 143 і 144 КпШС). Особа, визнана недієздатною, не може самостійно реалізовувати свої права та обов'язки. Тому від імені такої особи здійснює її права та виконує обов'язки опікун (ст. 16 ЦК 1963 р.; статті 41 і 67 ЦК 2003 р.; ст. 144 КпШС). Особа, визнана обмежено дієздатною, не може самостійно реалізовувати низку своїх прав