вані на факті їх споріднення з особою, позбавленою батьківських прав. Зокрема, вона має право на одержання від цієї особи аліментів (ст. 80 КпШС; ст. 180 СК) і на спадкування після неї (ст. 529 ЦК 1963 р.; ст. 1261 ЦК 2003 р.). Тому треба погодитися з думкою тих авторів, які вважають, що позбавлення батьківських прав не породжує повного припинення правовідносин між батьками, позбавленими цих прав, і дитиною. Батько, матір втрачають права, але не звільняються від низки майнових обов'язків. Дитина зберігає більшість майнових прав (право на аліменти, право спадкування, право власності або право користування житловою площею).
  Частина 2 коментованої статті встановлює, що у разі потреби суд може виселити того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, в якому він проживає з дитиною, або постановити рішення про примусовий поділ житла або його примусовий обмін. Правовідносини між батьками й дитиною не припиняються, але набувають одностороннього характеру1.
  При позбавленні батьківських прав особу позбавляють конкретного суб'єктивного права й обмежують її сімейну правоздатність. Особи, позбавлені батьківських прав, не мають права бути усиновлювачами (ст. 103 КпШС; п. 4 ч. 1 статті, що коментується; ст. 212 СК), опікунами і піклувальниками. Позбавлення батьківських прав стосується лише тих дітей, щодо яких поведінка батьків або одного з них була визнана неправомірною. Щодо інших дітей, зокрема й тих, які будуть народжені у майбутньому, батьки своїх прав не втрачають.
  Стаття 167. Влаштування дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав
  1. Якщо дитина проживала з тим із батьків, хто позбавлений батьківських прав, суд вирішує питання про можливість їхнього подальшого проживання в одному житловому приміщенні.
  2. Суд може постановити рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських