піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.
  Відповідно до ст. 98 ЦПК необхідно, щоб особа, яка пред'являє позов, мала юридичний інтерес у результаті розгляду справи. Тому в першому абзаці п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" роз'яснено, що згідно зі ст. 71 КпШС (встановлює перелік осіб і організацій, які можуть пред'явити позов про позбавлення особи батьківських прав) і ч. 2 ст. 121 ЦПК з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звертатися лише ті державні та громадські організації, на які чинним законодавством покладено обов'язок, пов'язаний з охороною прав та інтересів неповнолітніх (зокрема органи опіки та піклування, дитячі будинки, інші дитячі заклади, служби у справах неповнолітніх), а також прокурор.
  Інші особи та родичі дитини права на пред'явлення позову не мають. Вони можуть звернутися до відповідних державних і громадських організацій, а також до прокурора з проханням про його пред'явлення. Для розгляду судом справи необхідний письмовий висновок органу опіки та піклування, а також участь у судовому засіданні його представника та прокурора.
  Стаття 166. Правові наслідки позбавлення батьківських прав
  1. Особа, позбавлена батьківських прав:
  1) втрачає особисті немаіїнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання;
  2) перестає бути законним представником дитини;
  3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;
  4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником;
  5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування);
  6) втрачає інші