овані на захист прав потерпілого (наприклад, стягнення аліментів), а заходи відповідальності, крім того, передбачають вжиття до правопорушника додаткових заходів впливу у вигляді позбавлення прав, обмеження строку їх дії, зменшення обсягу прав і зростання обсягу обов'язків. Заходом відповідальності є також виникнення обов'язку по відшкодуванню моральної шкоди.
  Заходи сімейно-правової відповідальності можуть вживатися лише до членів конкретної сім'ї. Треті особи у разі порушення ними сімейних прав учасників сімейних правовідносин несуть перед ними не сімейно-правову, а цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність1. Право на захист мають або його суб'єктами є учасники сімейних правовідносин.
  Позбавлення батьківських прав є одним із заходів сімейно-правової відповідальності, яка настає при винній поведінці батьків (одного з батьків) на підставах і у порядку, передбаче-них законом. Воно не тільки спрямоване на захист прав та інтересів дитини, а й породжує настання невигідних для батьків (одного з батьків), позбавлених батьківських прав, наслідків. Позбавлення батьківських прав можливе лише щодо дітей, які не досягай 18 років або не набули достроково дієздатності у зв'язку з укладенням шлюбу. Однак при цьому батьки позбавляються батьківських прав і на майбутнє, тобто й після досягнення дітьми, щодо яких вони позбавлені цих прав, повноліття.
  Частина 1 коментованої статті встановлює вичерпний перелік підстав позбавлення батьків батьківських прав. Згідно з нею мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
  1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
  2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
  3) жорстоко поводяться з дитиною;
  4)