ором може виявитися й сімейний стан батьків. Зокрема, доцільніше передати дитину тому з батьків, з ким проживає баба, яка зможе забезпечити догляд за нею, ніж тому з батьків, хто змушений буде помістити дитину до дитячого закладу. Навпаки, якщо після створення одним із батьків нової сім'ї у дитини складаються неприязні відносини з вітчимом або мачухою, її віддання в таку сім'ю небажане.
  Моральними якостями обох або одного з батьків, які можуть вплинути на рішення суду, є зловживання спиртними напоями й наркотичними засобами, заняття забороненими видами діяльності (проституцією, звідництвом, жебрацтвом тощо), притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності, нехтування своїми батьківськими обов'язками, вчинення щодо дитини дій, які можуть бути підставою для позбавлення особи батьківських прав тощо (див. коментар до ст. 164). У таких випадках, як зазначено у ч. 2 коментованої статті, суд не може передати дитину батьку або матері.
  Після ретельного аналізу усіх перелічених обставин суд вирішує питання про передання дитини одному з батьків. При цьому другий з батьків зберігає практично усі свої правомоч-ності щодо дитини.
  Якщо ж, проаналізувавши усі зазначені вище обставини, суд визнає, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них. При цьому визначальним моментом має бути наявність споріднення між дитиною й особою, якій вона передається, а також вимоги (а не просто згоди) цієї особи про передання їй дитини. Винесення судом рішення про передання дитини не батькам, а іншим родичам не впливає на обсяг батьківських прав і не звільняє батьків від обов'язків щодо дитини (ч. 2 ст. 141 СК).
  Якщо суд дійде висновку, що дитина не може бути передана жодному з батьків