д того, проживають вони з дитиною чи ні. Якщо батьки проживають окремо, питання про те, з ким із них прожива-тиме малолітня дитина, визначається угодою між ними (див. коментар до ст. 160). Коли ж батьки не можуть дійти згоди, питання про те, з ким проживатиме така дитина, вирішується судом. При цьому він може вивчати умови життя кожного з батьків.
  Як правило, вирішення спору між батьками щодо місця проживання дитини відзначається певною складністю, оскільки велике значення при цьому мають не матеріальні обставини, а почуття та емоції. Тому неможливо прийняти рішення суто механічно, зіставивши розміри житла й заробітну плату батьків. До уваги насамперед беруться відносини, що складаються між кожним із батьків та дитиною, прихильність останньої до когось з батьків, братів і сестер, діда й баби, якщо вони проживають з одним із батьків. Велике значення надається особистим і моральним якостям кожного з батьків.
  Важливу роль відіграє й вік дитини. Малолітня дитина, як правило, потребує більшої материнської турботи. Передання ж батьку дитини, яка вигодовується грудним молоком, взагалі неможливе. Однак це не означає, що суд зобов'язаний вирішувати спір лише на користь матері. Мати й батько мають рівні права на проживання з дитиною та її виховання. Суд при розгляді спору має виходити з врахування саме цього положення.
  Як правило, до обставин, що мають істотне значення, відносять умови, які кожен із батьків може створити для виховання й розвитку дитини. При цьому рівень доходів не є визначальним, адже дитина має право на одержання утримання від другого з батьків. Більше значення має кількість часу, який кожен із батьків може приділити дитині, що найчастіше залежить від їх професії, місця й режиму роботи. Не останню роль відіграють й житлові умови, наприклад, можливість виділення дитині
  окремої кімнати для занять. Вирішальним