ні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї. Розглядаючи спір, орган опіки та піклування за заявою матері або батька дитини визначає способи участі у вихованні останньої та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини. Рішення про це зазначений орган приймає на підставі вивчення умов життя батьків, їх ставлення до дитини, інших обставин, що мають
  Істотне значення. У цьому документі можуть бути вирішені питання, що стосуються форм, місця, часу, частоти, тривалості спілкування дитини з тим із батьків, хто проживає окремо від неї, а також будь-які інші питання його участі у вихованні дитини.
  Частина 2 коментованої статті встановлює наслідки невиконання рішення органу опіки та піклування, що можуть настати для того з батьків, з ким проживає дитина, у разі ухилення цієї особи від його виконання. Такі наслідки можуть діставати вияв у відшкодуванні матеріальної і моральної шкоди другому з батьків. Порядок такого відшкодування передбачений цивільним та цивільно-процесуальним законодавством.
  Стаття 159. Вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї
  1. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
  2. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.
  В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може