окремо від неї, якнайменше страждали від розпаду сім'ї. Насамперед це пов'язано з тим, що зазначені угоди не можуть бути жорсткими. Вони постійно потребують змін, пов'язаних з різними обставинами (наприклад, якщо дитина була хвора у той час, який вона мала провести з другим із батьків, або той у цей період змушений був виїхати у відрядження тощо). Якщо між батьками зберігаються нормальні відносини, усі ці труднощі можна подолати. Якщо ж відносини загострені, саме договір допоможе найоптимальніше вирішити проблеми спілкування та виховання дитини батьком, який проживає окремо від неї. При цьому той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання умов договору або порушення їх зобов'язаний відшкодувати другому з батьків матеріальну й моральну шкоду.
  Стаття 158. Вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї
  1. За заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
  Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.
  2. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
  Якщо через конфліктні відносини батьки не можуть укласти договір, дійти згоди під час спору про участь у вихованні дитини того з них, хто проживає окремо від неї, то згідно з законом вони можуть звернутися за вирішенням спору до органу опіки та піклування. Ця стаття закріплює так званий досудовий порядок врегулювання спору про участь у вихованні