Вона встановлює, що неповнолітні батьки у суді мають право на безоплатну правову допомогу. Як відомо, суд здійснює правосуд-дя, захищає порушені права, а не надає правову допомогу. Більше того, некоректною є вказівка на безоплатність такої допомоги. Очевидно, мається на увазі звільнення неповнолітніх батьків від сплати державного мита при розгляді судом справ, пов'язаних із захистом прав та інтересів їх дітей. Однак Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито" не передбачає цього. Більше того, якщо тлумачити зазначену норму дослівно, то виходить, що неповнолітні батьки мають право на безоплатну правову допомогу в суді незалежно від того, звертаються вони за захистом своїх прав чи прав їх дітей.
  Стаття 157. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини
  1. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
  2. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
  3. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у ЇЇ вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
  4. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.
  Той з батьків, хто проживає з дитиною, у разі його ухилення від виконання договору зобов'язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану другому з батьків.
  Обсяг прав батьків не залежить від того, проживають вони з дитиною чи ні. Відповідно до ч. 1 коментованої статті, а також ч. 1 ст. 141 СК (див. коментар до неї) мати й батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, зокрема право на її виховання.
  Якщо батьки проживають окремо, питання про те, з ким із них проживатиме дитина, визначається