) народження дитини у неповнолітніх батьків, які перебувають у шлюбі між собою; 2) народження дитини неповнолітньою жінкою, яка не перебуває у шлюбі.
  У першому випадку відповідно до ст. 34 ЦК у неповнолітніх батьків виникає повна цивільна дієздатність ще з моменту реєстрації шлюбу. Тому необхідність здійснення ними батьківських прав і виконання батьківських обов'язків у повному обсязі не викликає сумніву.
  У другому випадку питання про наділення неповнолітньої жінки, яка народила дитину поза шлюбом, і батька її дитини повною цивільною дієздатністю вирішується у встановленому законом порядку. Так, згідно з ч. 1 ст. 35 ЦК повна цивільна дієздатність може бути надана неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини. Це провадиться відповідно до рішення органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи і за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.
  З огляду на все викладене вище, треба зазначити, що ч. 2 статті, яка коментується, не можна визнати досконалою. Адже її положення не узгоджуються ні зі ст. 6 СК, ні зі статтями 31 І 32 ЦК. Зокрема, викликає подив словосполучення "неповнолітні батьки, які досягли чотирнадцяти років". Річ у тім, що згідно з зазначеними статтями неповнолітньою і є особа віком від 14 до 18 років. І лише ці особи (з 14 років і старше) можуть бути наділені повною цивільною дієздатністю у разі укладення шлюбу або народження дитини. А повна цивільна дієздатність неповнолітніх батьків є підставою для наділення їх тим же обсягом прав та обов'язків, яким наділені й повнолітні батьки. Тому можна вважати, що ч. 2 коментованої статті не містить окремої правової норми. Вона є лише некоректним роз'ясненням ч. 1 цієї статті.
  Окремі неясності є й у ч. З статті, що коментується.