тва.
  4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
  Батьківські права та обов'язки є різновидом сімейних прав та обов'язків. Тому на них поширюються загальні правила здійснення сімейних прав і виконання сімейних обов'язків, закріплені у статтях 14 і 15 СК (див. коментарі до цих статей). Однак як окрема група батьківські права та обов'язки мають певні особливості.
  Частина 1 статті, що коментується, встановлює загальні положення, пов'язані зі здійсненням батьківських прав і виконанням батьківських обов'язків. Згідно з нею батьки мають поважати права дитини та її людську гідність. Інакше кажучи, вони мають ставитись до дитини як до рівноправного члена суспільства, не порушувати її права та інтереси, що охороняються законом.
  У ч. 2 коментованої статті зазначено, що здійснення батьківських прав не може суперечити інтересам дитини. Аналогічні норми містяться й у міжнародному законодавстві. Під інтересом дитини розуміється потреба останньої у створенні умов, необхідних для її належного виховання, утримання, підготовки до самостійного життя. Визнання існування інтересів дитини не обов'язково передбачає усвідомлення нею своїх потреб. Це залежить від віку дитини. Однак при визначенні поняття "інтерес дитини" не можна не враховувати й суб'єктивного моменту. Йдеться про прихильне ставлення дитини до одного з батьків або інших членів сім'ї.
  Треба також зазначити, що поряд з інтересами дитини мають право на захист й інтереси батьків. Вони не можуть ігноруватися чи беззастережно приноситися в жертву інтересам дітей. Це насамперед негуманно щодо батьків і недоцільно з виховної точки зору, оскільки може справляти негативний вплив на дитину, сприяючи розвитку у неї егоїзму. Тому чинне законодавство зорієнтоване на знаходження балансу між інтересами