ро зміну її прізвища (як у разі зміни прізвища обома батьками, так і тоді, коли прізвище змінює один з них).
  Частини 2 і 3 статті, що коментується, передбачають, що зміна прізвища дитини, яка досягла семирічного віку, можлива лише за її згодою. Проте у коментованій статті не зазначається, в якій формі має діставати вияв ця згода (в усній чи письмовій). Оскільки дитина у цьому віці, як правило, вже має початкові навички письма, уявляється, що її згода на зміну прізвища має бути підписана нею. Адже усна форма зазначеного волевиявлення дитини може призвести у майбутньому до оспорювання зміни її прізвища на тій підставі, що згоди дитини не було.
  Частина 4 статті, що коментується, встановлює порядок вирішення спору між батьками щодо зміни прізвища їх дитини. Як і більшість сімейних спорів, за бажанням батьків спір щодо зміни прізвища дитини може бути переданий на розгляд органу опіки та піклування. А відповідно до Конституції батьки мають право передати такий спір на розгляд суду.
  Розглядаючи спір, орган опіки та піклування або суд беруть до уваги міру участі батьків у вихованні дитини та виконання кожним із них своїх батьківських обов'язків, а також інші обставини, що свідчать про відповідність зміни прізвища дитини її інтересам.
  Стаття 149. Зміна по батькові дитини
  1. У разі, якщо батько змінив своє ім'я, по батькові дитини, яка досягла чотирнадцяти років, змінюється за її згодою.
  Як зазначається у ст. 147 СК (див. коментар до неї), по батькові дитини визначається за іменем її батька. З цього положення логічно випливає думка про те, шо зміна батьком свого імені, проведена у встановленому законом порядку, є підставою для зміни по батькові дитини. Як правило, зміна до актового запису про народження дитини при зміні імені батька вноситься автоматично, якщо дитина не досягла 14-річного віку. Після досягнення зазначеного