а стаття встановлює порядок визначення прізвища дитини, яка народилася. Так, якщо батьки мають спільне прізвище, воно присвоюється й дитині. Така ситуація є найпо-ширенішою і особливих проблем не викликає.
  При наявності у батьків різних прізвищ за їх письмовою згодою дитині присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище, утворюване шляхом з'єднання прізвищ батьків. Про це робиться запис у графі "Для відміток", який засвідчується підписом обох батьків.
  У заяві про присвоєння дитині подвійного прізвища батьки мають зазначати, з якого прізвища — батька чи матері — повинне починатися прізвище дитини.
  За відсутності згоди між батьками дитині присвоюється прізвище на підставі рішення органу опіки та піклування. У разі виникнення спору між батьками щодо прізвища, яке но-ситиме їх дитина, вони можуть звернутися для його вирішення до суду.
  Стаття 146. Визначення імені дитини
  1. Ім'я дитини визначається за згодою батьків.
  Ім'я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір'ю дитини.
  2. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько.
  3. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
  Ім'я дитини, так само, як й по батькові та прізвище, необхідне для її Індивідуалізації як суб'єкта цивільних правовідносин Кожна особа має право на Ім'я Це суб'єктивне цивільне право розцінюється як Істотне, первинне й найіндивіду-альніше1 Проте треба зазначити, що воно виникає у дитини лише з моменту його присвоєння їй
  Стаття, що коментується, встановлює не право на Ім'я, а право батьків та Інших передбачених законодавством осіб на присвоєння Імені Як правило, Ім'я дитини визначається за згодою батьків Вони мають право