2 статті, що коментується, встановлює обов'язок матері забрати свою дитину з пологового будинку або з Іншого закладу охорони здоров'я навіть тоді, коли вона не перебуває у зареєстрованому шлюбі Тим самим законодавець наголошує на тому, що відсутність у жінки чоловіка або Іншої особи, яка визнає своє батьківство, не є підставою для залишення дитини та відмови від неї Однак закріплення цього обов'язку лише за матір'ю порушує принцип рівності прав та обов'язків обох
  батьків. Уявляється, що обов'язок забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я має покладатись на обох батьків незалежно від тих відносин, у яких вони перебувають (зареєстровано шлюб чи ні).
  Частина 3 коментованої статті визначає винятки з загального правила — обов'язку батьків забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і закріплює підстави її залишення там. До таких підстав належать істотні вади фізичного і (або) психічного розвитку дитини. Такі вади найчастіше виявляються після народження дитини і фіксуються медичними працівниками у картці новонародженого. Поняття "істотні" належить до оціночних категорій. Адже лише в результаті медичного обстеження може бути зроблено висновок про істотність або неістотність вад розвитку дитини. Тому уявляється, що підставою для залишення дитини має бути не особиста думка батьків та їх родичів щодо істотності цих вад, а медичний висновок.
  Складнішим є питання, пов'язане з наявністю "інших обставин, що мають істотне значення". Таке формулювання дозволяє розширено тлумачити дану норму. Адже перелік зазначених обставин передбачити не можна. Більше того, одні й ті самі обставини можуть для когось мати істотне значення, а для когось — ні. У статті ж, що коментується, не зазначено, хто саме має вирішувати питання про істотність або неістотність цих обставин.
  Оскільки