Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
  4. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини.
  5. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є батьком, а також особа, яка дала згоду на штучне запліднення своєї дружини.
  6. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.
  Можливість оспорювання батьківства передбачена ст. 56 КпШС. СК регулює питання, пов'язані з цим оспорюванням, у статтях 136—138 і 140. Ст. 56 КпШС встановлює, що особа, записана як батько дитини у Книзі реєстрації народжень, або особа, яка фактично є батьком дитини, у разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав має право оспорити вчинений запис протягом року з того часу, коли їй стало відомо або повинно було стати відомо про цей запис.
  Наведене положення треба тлумачити ширше, оскільки відповідно до смислу статті 56 КпШС особа, записана батьком дитини, може оспорити вчинений запис лише у разі смерті ма-тері дитини або позбавлення її батьківських прав. А судова практика допускає можливість оспорювання батьківства й за життя матері дитини. У першому абзаці п. 15 постанови Плену-му Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" передбачено, що згідно зі ст. 56 КпШС у судовому порядку батьківство може бути оспорене як у тих випадках, коли в акті про реєстрацію народження дитини її батьками записані особи, які перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, так й тоді, коли батьками дитини на підставі їх спільної заяви записані особи, які не перебувають у шлюбі.
  Треба зазначити, що й статті 136—138 СК, встановлюючи можливість оспорювання батьківства, не пов'язують