, підставою для визнання батьківства у позовному порядку і встановлення факту батьківства у тих випадках, коли дитина була народжена від осіб, які не перебували у шлюбі між собою, будуть будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані згідно з вимогами ЦПК (статті 128 і 130 СК).
  Стаття 131. Визнання материнства за рішенням суду 1. Особа, яка вважає себе матір'ю дитини, може подати до суду заяву про визнання свого материнства, якщо запис про матір дитини вчинено відповідно до частини другої статті 135 цього Кодексу.
  На відміну від КпШС СК передбачає можливість встанов-лення не тільки батьківства, а й материнства. Коментована стаття встановлює, що материнство встановлюється за позовом особи, яка вважає себе матір'ю дитини. Уявляється, що позов про встановлення материнства можуть пред'являти не тільки особи, які вважають себе матір'ю дитини, а й опікуни, піклу-вальники дитини, а також особи, які утримують та виховують її, дитина, яка досягла повноліття. Для пред'явлення позову про встановлення материнства необхідно, щоб запис про материнство не був вчинений за заявою самої матері. При задоволенні позову жінки, яка вважає себе матір'ю дитини, сімейні правовідносини виникатимуть між нею та дитиною, матір'ю якої вона визнана. Тому відповідачем за даним позовом буде дитина.
  Якщо дитина не досягла повноліття, від її імені участь у справі як її законний представник має брати особа, записана матір'ю дитини. Позов про встановлення материнства може бути пред'явлений, якщо батьки дитини невідомі і запис про них у Книзі реєстрації народжень проведено за рішенням органу опіки та піклування.
  Материнство встановлюється судом, якщо походження дитини від певної особи підтверджене вірогідними доказами. Таким чином, підстава для задоволення позову про встановлення материнства є тією ж самою, що й підстава