юридичне значення".
  У другому абзаці п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" зазначено, що у разі виникнення підвідомчого суду спору про право вимоги про встановлення факту батьківства справа має розглядатися в позовному порядку, а не у порядку окремого провадження. Однак у ньому до-пущено неточність. Адже йдеться про встановлення факту батьківства щодо дитини, яка народилася у незареєстрованому шлюбі до 1 жовтня 1968 р. Насправді ж у такому разі можна вести мову не про факт батьківства, а про факт його визнання. Що стосується дитини, яка народилася у незареєстрованому шлюбі до 1 жовтня 1968 р., то встановлення батьківства щодо неї у позовному порядку взагалі не допускається, оскільки до набрання чинності Основами законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб та сім'ю встановлення батьківства щодо дітей, які народилися у незареєстрованому шлюбі, не допускалось. Батьківство можна було встановити лише в добровільному порядку і лише у тому разі, якщо мати дитини та її ймовірний батько вступали у шлюб. Закон же, як правило, зворотної сили не має. Тому положення другого абзацу п. 14 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України про можливість встановлення факту батьківства у позовному порядку щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 р., є неточним.
  Якщо при встановленні факту визнання батьківства щодо дітей, які народилися у незареєстрованому шлюбі до 1 жовтня 1968 р., виникає спір, провадження у справі має бути припинено. Такий спір може виникнути, наприклад, якщо дружина імовірного батька дитини, яка народилася у незареєстрованому шлюбі до 1 жовтня 1968 р., при встановленні факту визнання батьківства у порядку окремого провадження заперечує проти такого визнання.
  Таким чином, після набрання чинності СК, тобто з 1 січня 2004