застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" роз'яснено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з чотирьох обставин, перелічених у ч. З ст. 53 КпШС. Такими обставинами є: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
  У статті, яка коментується, зазначено, що у разі смерті чоловіка, який не перебуває з матір'ю дитини у шлюбі, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду, проте не вказано, які обставини суд має брати до уваги. Уявляється, що для встановлення факту батьківства необхідні докази, які вірогідно підтверджували б, що померлий громадянин, факт батьківства якого встановлюється судом, є батьком дитини.
  Підставою для встановлення факту батьківства, як й при встановленні останнього у позовному порядку, можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до норм ЦПК (див. коментар до ст. 128). Заява про встановлення факту батьківства, як й позов про його визнання, приймається судом лише у тому разі, коли запис у Книзі реєстрації народжень вчинено матір'ю дитини, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків дитини, заяви батька дитини або рішення суду про встановлення батьківства (див. коментар до ст. 135). Заяву про встановлення
  факту батьківства можуть подати матір дитини, опікун, піклувальник останньої, особа, яка утримує та виховує дитину, а також сама дитина, яка досягла повноліття.
  Необхідність розмежування встановлення факту батьківства і факту визнання батьківства підкреслена у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають