проведена реєстрація народження дитини в органі РАЦСу і зі Свідоцтва про її народження випливало, що дитина народилася у незареєстрованому шлюбі. Необхідність наявності усіх трьох зазначених вище обставин для встановлення батьківства в судовому порядку підкреслена у першому і другому абзацах п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України".
  Встановлення батьківства (факту визнання батьківства і факту батьківства) судом можливе у порядку як позовного, так і окремого провадження.
  Встановлення батьківства у позовному порядку можливе, якщо дитина народилася у незареєстрованому шлюбі і її батьки (найчастіше імовірний батько, але може й мати) відмовляються від встановлення батьківства у добровільному порядку.
  Юридичний інтерес щодо встановлення батьківства мають дитина, її батьки, особи, на утриманні яких вона знаходиться. Тому відповідно до статей 55 і 124 Конституції, а також статей 4 і 5 ЦПК право на звернення до суду з позовом про встановлення батьківства або з заявою про встановлення факту визнання батьківства чи факту батьківства належить батькам дитини. (Заяву про встановлення факту визнання батьківства і факту батьківства імовірний батько дитини подавати не може, оскільки встановлення цих фактів можливе лише у разі його смерті). Це право належить також дитині, яка досягла повноліття, ЇЇ опікуну, піклувальнику, іншим особам, на утриманні та вихованні яких знаходиться дитина. Це ж положення закріплене у другому абзаці п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України". У цій постанові підкреслено, що при зверненні з заявою особи, на утриманні якої знаходиться дитина і яка не є її опікуном або піклувальником, до участі у справі залучається орган опіки та піклування.
  Встановлення