кий вважає себе батьком дитини (див. коментар до ст. 127); за рішенням суду (див. коментар до ст. 128).
  Стаття 126. Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою
  1. Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до державного органу реєстрації актів цивільного стану.
  2. Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, державний орган реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини.
  3. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення.
  У добровільному порядку походження дитини від батька може бути встановлене за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поданою до органу РАЦСу. Доб-
  ровільне визнання батьківства можливе не тільки щодо дітей, які народилися після 1 жовтня 1968 р. (з цього часу набрали чинності Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб та сім'ю, згідно з якими було передбачене добровільне та судове встановлення батьківства у разі народження дитини у незареєстрованому шлюбі), а й щодо дітей, які народилися до цього. Це положення передбачене ст. З Закону СРСР від 27 червня 1968 р. "Про затвердження Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб та сім'ю".
  Зазначене положення відповідно до постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 р. "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" має застосовуватись і нині. У цій постанові підкреслено, що законодавчі акти СРСР застосовуються в Україні з питань, не врегульованих