влення режиму окремого проживання.
  Зі змісту ч. 2 коментованої статті випливає, що режим окремого проживання подружжя встановлюється у тих випадках, коли сімейні відносини між дружиною і чоловіком втрачені, і припиняється у разі їх поновлення. Однак на відміну від КпШС у статті, що коментується, встановлення безпосередньо цього режиму не пов'язується з фактичним припиненням шлюбу. Тому можлива ситуація неодноразового встановлення і припинення зазначеного режиму, що може ускладнити порядок визначення правового режиму майна, набутого за час такого шлюбу.
  У коментованій статті не досить чітко визначені підстави та порядок встановлення і припинення режиму окремого проживання подружжя. Так, підставами встановлення такого режиму визнається неможливість і небажання обох чи одного з подружжя проживати спільно. Однак це оціночні категорії. Навряд чи суд може однозначно встановити зазначені обставини.
  Режим окремого проживання може встановлюватися за заявою подружжя або за позовом одного з них.
  Частина 2 статті, що коментується, передбачає два порядки припинення цього режиму — автоматичний (у разі поновлення сімейних відносин) і судовий (за рішенням суду, постановленим на підставі заяви одного з подружжя). Уявляється, що припинення режиму окремого проживання подружжя має здійснюватись у судовому порядку, оскільки встановлюється він рішенням суду.
  Стаття 120. Правові наслідки встановлення режиму окремого проживання подружжя
  1. Встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов'язків подружжя, які встановлені цим Кодексом і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму, а також прав та обов'язків, які встановлені шлюбним договором.
  2. У разі встановлення режиму окремого проживання:
  1) майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі;
  2) дитина, народжена дружиною