про припинення справи не надійшла, і сторони у судове засідання не з'явилися, суд з урахуванням правила ст. 172 ЦПК має залишати справу без розгляду на підставі ч. 4 ст. 229 ЦПК.
  Одночасно з розглядом питання про розірвання шлюбу суд може вирішувати питання про те, з ким із батьків залишаться неповнолітні діти, а також спори щодо стягнення аліментів на дітей (якщо щодо цих питань дружина і чоловік не досягли згоди, закріпленої у договорі) або на одного з подружжя, спільно набутого майна тощо.
  За розірвання шлюбу подружжя сплачує державне мито згідно зі ставками, встановленими Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. № 7-93 "Про державне мито". При визначенні розміру цього мита суд враховує матеріальне становище кожного з подружжя та інші обставини, зокрема те, з ким із подружжя залишаються неповнолітні діти. У рішенні суду має бути зазначено, в якому розмірі та з кого повинно бути стягнене державне мито — з обох чи з одного із подружжя.
  Стаття 110. Право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу
  1. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
  2. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини.
  3. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою.
  4. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.
  5. Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу,