ладення шлюбу, але не єдиним. Подружні правовідносини породжує не угода осіб, які беруть шлюб, а його державна реєстрація, що має, як вже зазначалося, конститутивне значення. Угода між подружжям може бути елементом юридичного складу, необхідного й для припинення шлюбних правовідносин. Так, бездітне по-дружжя може подати до органів РАЦСу заяву про розірвання шлюбу. У такому разі шлюб припиняється у день винесення органом РАЦСу відповідної постанови (статті 106 і 114 СК). Як вже зазначалось, лише один договір може бути самостійною підставою виникнення сімейних правовідносин, а саме: договір про патронат (див. коментар до ст. 252).
  Частина 2 ст. 9 СК передбачає, що особи, які проживають однією сім'єю, а також родичі за походженням, відносини яких не врегульовані цим Кодексом, можуть врегулювати свої сімейні (родинні) відносини за договором, який має бути укладений у письмовій формі. Наведене положення уявляється не зовсім точним. Адже норми сімейного права мають не тільки імперативний, а й диспозитивний характер. Тому зазначені особи можуть укласти угоду, яка врегулює як ті їх відносини, що не врегульовані СК, так й відносини, врегульовані цим Кодексом. Так, подружжя може укласти шлюбний договір, в якому будуть врегульовані відносини між ними з приводу їх майна, їхні майнові права та обов'язки як батьків, а також аліментні правовідносини (див. коментарі до статей 93, 97 і 99), хоч вони й врегульовані СК. Дід, баба можуть, наприклад, укласти угоду з повнолітніми онуком, онучкою, відповідно до якої останні будуть зобов'язані сплачувати їм аліменти й у тому разі, коли у діда, баби є діти, спроможні їх утримувати, хоч аліментні правовідносини між дідом, бабою і онуком, онучкою врегульовані нормами СК (статті 265 і 266). Зазначені договори не повинні суперечити вимогам цього Кодексу та моральним засадам суспільства.
  
  Стаття