'явлення після повторного виклику залишає позов без розгляду, якщо не вважає за можливе вирішити справу за наявними матеріалами.
  Розглядаючи справу, суд не повинен всебічно з'ясовувати причини та обставини розлучення (положення про це закріплене у КпШС). Завдання суду — встановити справжнє прагнення дружини та чоловіка до розірвання шлюбу й переконатися в тому, що після цього не будуть порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
  У судовій практиці підставами розірвання шлюбу найчастіше є: зловживання одним із подружжя алкоголем або наркотичними засобами, явна нездатність одного з подружжя народжувати дітей або небажання мати їх (ч. 2 ст. 49, ч. 2 ст. 50 СК), тривале фактичне роздільне проживання подружжя, що є наслідком створення одним із них нової сім'ї, тощо. Треба зазначити, що законодавець не встановлює переліку підстав розірвання шлюбу. У кожному конкретному випадку така підстава встановлюється судом.
  Частина 4 коментованої статті має процесуальний характер. Вона встановлює строк для постановлення судом рішення про розірвання шлюбу — один місяць. Протягом цього часу дружина і чоловік можуть переглянути свої взаємини, досягти примирення і відкликати заяву про розірвання шлюбу.
  Суди мають також використовувати надану їм законом можливість відкладати розгляд справи для примирення дружини і чоловіка, особливо за наявності у них неповнолітніх дітей. У межах встановленого ч. 4 ст. 176 ЦПК шестимісячного строку суд може повторно відкласти розгляд справи або за наявності обґрунтованого клопотання обох чи одного з подружжя скоро-тити встановлений для примирення строк.
  У разі примирення подружжя після спливу встановленого судом для цього строку провадження у справі припиняється на підставі поданої позивачем або обома сторонами заяви про відмову від позову. Якщо ж після спливу наданого подружжю строку