ружжя, хто був визнаний безвісно відсутнім, закріплені у ст. 118 СК (див. коментар до цієї статті).
  Відповідно до ст. 39 ЦК фізична особа, яка внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, може бути визна-на судом недієздатною. Порядок визнання громадянина недієздатним передбачений главою 34 ЦПК.
  Після набрання чинності рішенням суду про визнання громадянина недієздатним будь-які його дії не мають юридичного значення і не породжують жодних юридичних наслідків. Від імені душевнохворого чи слабоумного, визнаного недієздатним, угоди укладає його опікун.
  До заяви про розірвання шлюбу додається копія рішення судку про визнання громадянина недієздатним або виписка з нього. У цьому документі зазначається адреса опікуна одного з подружжя, визнаного недієздатним. При одержанні такої заяви орган РАЦСу звертається до опікуна другого з подружжя із запитом про наявність між подружжям спору, пов'язаного з дітьми або майном. Установлений для відповіді на запит строк не повинен перевищувати одного місяця. При одержанні відповіді про відсутність спору або неодержанні її протягом встановленого у повідомленні повторного строку орган РАЦСу реєструє розірвання шлюбу.
  Розірвання шлюбу з особою, засудженою за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки, провадиться в органі РАЦСу лише у тому разі, якщо засуджений відбуває покарання в місцях позбавлення волі.
  До заяви про розірвання шлюбу додається копія вироку суду про засудження одного з подружжя до позбавлення волі строком не менш як три роки або виписка з нього. У заяві має зазначатись адреса того з подружжя, хто перебуває у місцях позбавлення волі. При одержанні такої заяви орган РАЦСу сповіщає про це засудженого і встановлює строк для відповіді з приводу наявності або відсутності спору щодо