стану за заявою одного із подружжя, якщо другий із подружжя:
  1) визнаний безвісно відсутнім;
  2) визнаний недієздатним;
  3) засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки.
  2. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
  Ця стаття передбачає підстави розірвання шлюбу в так званому спрощеному порядку — в органах РАЦСу за заявою одного з подружжя. Однією з таких підстав є визнання громадяни-на безвісно відсутнім.
  Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування (ч. 1 ст. 43 ЦК). Справи про визнання громадянина безвісно відсутнім розглядаються судами за місцем проживання позивача (другого з подружжя). У заяві має бути зазначено, з якою метою заявнику необхідно визнати громадянина безвісно відсутнім, вказано на обставини, що свідчать про безвісну відсутність громадянина, або на обставини, що загрожували громадянину, який пропав безвісти, чи ті, що дають можливість припускати його загибель від конкретного нещасного випадку.
  Рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім, яке набрало чинності, ще не свідчить про припинення шлюбу між подружжям. Воно є підставою для розірвання шлюбу, яке здійснюється органами РАЦСу за заявою другого з подружжя. Копія рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або виписка з нього додається до заяви другого з подружжя про розірвання шлюбу. Заява подається до відділу РАЦСу за місцем проживання заявника.
  Ця підстава є єдиною з перерахованих у статті, що коментується, підставою розірвання шлюбу в органах РАЦСу, оскільки внаслідок оголошення громадянина безвісно відсутнім не може виникнути спору, пов'язаного з дітьми чи майном. Адже сперечатися фактично нема кому.
  Наслідки з'явлення того з подружжя,