родичам кожного з подружжя. Причому дружина і чоловік повинні передбачити умови проживання цих родичів.
  
  Стаття 99. Визначення у шлюбному договорі права на утримання
  1. Сторони можуть домовитися про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором.
  2. Якщо у шлюбному договорі визначені умови, розмір та строки виплати аліментів, то в разі невиконання одним із подружжя свого обов'язку за договором аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
  3. Шлюбним договором може бути встановлена можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації.
  У шлюбному договорі можуть бути також передбачені права та обов'язки подружжя щодо взаємного утримання (стаття, що коментується; п. 2 Порядку укладання шлюбного контракту). Сторони можуть домовитися про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі, визначити умови, розмір та строки виплати аліментів одне одному як у період шлюбу, так і після його розірвання. У разі невиконання одним із подружжя свого обов'язку за договором аліменти можуть стягуватись на підставі виконавчого напису нотаріуса.
  Шлюбним договором може бути встановлена можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації. Умови договору не можуть погіршувати становище того з подружжя, хто є непрацездатним та потребує матеріальної допомоги. Це твердження обумовлене імперативним характером ст. 32 КпШС, ст. 75 СК і правилами ст. 27-1 КпШС, ч. 5 ст. 97 і ч. 8 ст. 7 СК.
  
  Стаття 100. Зміна умов шлюбного договору
  1. Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається.
  2. Шлюбний договір може бути змінено подружжям.