майні у разі розлучення, порядок погашення боргів.
  Відповідно до ч. З коментованої статті сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу. А згідно з ч. 4 цієї статті у шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їх дітей, а також інших осіб.
  Дружина і чоловік можуть включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства (ч. 5 статті, що коментується). Таким чином, ч. 5 коментованої статті надає подружжю широкі можливості для регулювання їх майнових прав та обов'язків у шлюбному договорі. Дружина і чоловік можуть змінити правовий режим не тільки їх спільного, а й роздільного майна. Зокрема, вони можуть поширити режим спільності на дошлюбне майно або на його окремі предмети, на речі, набуті за час шлюбу не в результаті їх спільної праці, а одержані, наприклад, одним із подружжя в дарунок, у порядку спадкування або набуті за час шлюбу за рахунок коштів одного з подружжя.
  У п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" роз'яснено, що у шлюбному контракті майнові права та обов'язки подружжя можуть бути визначені інакше, ніж це передбачене загальними правилами сімейного законодавства. Зокрема, може бути встановлено, що конкретне майно, яке належало одному з подружжя до шлюбу або буде одержане за час шлюбу в дарунок, стане спільною сумісною власністю подружжя. За розсудом дружини і чоловіка може бути визначено розмір їх часток у праві власності на майно, набуте за час шлюбу, передбачені умови поділу спільного майна у разі розірвання шлюбу, а також порядок погашення боргів кожного з подружжя за рахунок спільного чи роздільного майна.
  Відповідно