го, щоб погодитись з Н. Єгоровим, який визнає однорідність особистих немайнових відносин, що регулюються сімейним і цивільним законодавством2. Якби ці відносини були однорідними, недоречно було б говорити про субсидіарне застосування норм цивільного права для регулювання сімейних відносин. У такому разі ці норми застосовувалися б до сімейних відносин без будь-яких обмежень і не було б потреби у закріпленні в коментованій статті положення про те, що до сімейних відносин застосовуються норми ЦК, якщо це не суперечить їх суті (аналогічна умова передбачена і ст. 4 СК РФ). Більше того, ст. 8 СК України на відміну від ст. 4 СК РФ передбачає можливість субсидіарного застосування норм ЦК лише до майнових відносин між членами сім'ї. Тому при регулюванні немайнових відносин між ними норми цивільного права не можуть застосовуватися.
  
  Стаття 9. Регулювання сімейних відносин за домовленістю (договором) сторін
  1. Подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім'ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.
  2. Особи, які проживають однією сім'єю, а також родичі за походженням, відносини яких не врегульовані цим Кодексом, можуть врегулювати свої сімейні (родинні) відносини за договором, який має бути укладений у письмовій формі. Такий договір є обов'язковим до виконання, якщо він не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів України та моральним засадам суспільства.
  Як вже зазначалося, відповідно до статей 7 і 9 СК сімейні відносини можуть регулюватися не тільки його нормами, а й договором між членами сім'ї. Треба зазначити, що можливість регулювання цих відносин шляхом укладання договору передбачена і КлШС. Так, згідно зі ст. 27-1 цього Кодексу