дночас шлюбний договір є різновидом договору. Тому для його дійсності, крім спеціальних умов, передбачених главою 10 СК, необхідне додержання всіх умов дійсності угоди, передбачених статтями 47—49, 51—53, 55—58 ЦК 1963 р., а також частинами 1—5 ст. 203 ЦК 2003 р.
  Як вже зазначалося, згідно з ч. 1 коментованої статті шлюбний договір може укладатись між особами, які подали заяву про
  реєстрацію шлюбу, а також подружжям. Якщо у шлюб вступають неповнолітні особи або одна з осіб, які одружуються, є неповнолітньою, зазначені неповнолітні, укладаючи шлюб з додержанням умов, передбачених статтями 22 і 23 СК, набувають повну цивільну дієздатність з моменту реєстрації шлюбу (ч. 2 ст. 11 ЦК 1963 р.; ч. 2 ст. 34 ЦК 2003 р.). Тому для укладання між ними шлюбного договору після реєстрації шлюбу згода на це батьків або піклувальників не потрібна (піклування при вступі у шлюб неповнолітнього припиняється). На укладання ж шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальників, засвідчена нотаріусом.
  
  Стаття 93. Зміст шлюбного договору
  1. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки.
  2. Шлюбним договором можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків.
  3. Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми.
  4. Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
  5. За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
  Нині зміст шлюбного договору регулюється ст. 27-1 і ч. 4 ст. 31 КпІПС, а також пунктами 2 і