нення дитиною шести років.
  4. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
  5. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.
  6. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
  Стаття, що коментується, як і ст. 32 КпШС, передбачає, що дружина під час вагітності та протягом трьох років після народження дитини має право на утримання від чоловіка — батька дитини. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою вона проживає, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років, за умови що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Це право зберігається і після розірвання шлюбу.
  Як випливає з тексту коментованої статті та буквального тлумачення ст. 32 КпШС, для виникнення у дружини права на одержання аліментів від чоловіка не потрібна, як зазначено в літературі1, наявність у неї непрацездатності й потреби у матеріальній допомозі. Дружина стає непрацездатною лише в останні місяці вагітності. Однак право на одержання аліментів вона має незалежно від строку вагітності. Під час вагітності дружина може працювати й одержувати доход, що є не меншим доходу чоловіка. Це не позбавляє її права на аліменти. Важливо, щоб вагітність настала у період зареєстрованого шлюбу. Як зазначає М. Антокольська, для виникнення у дружини права на одержання аліментів від чоловіка необхідні такі юридичні факти: 1) наявність зареєстрованого шлюбу; 2) вагітність дружини від чоловіка (правильніше — настання вагітності у період шлюбу) чи виховання дружиною спільної дитини, яка не досягла трьох років; 3) наявність