одного з подружжя зобов'язання виникає із заподіяння ним шкоди, а в другого — з безпідставного набуття чи збереження майна. Різний є й обсяг відповідальності. Той з подружжя, хто заподіяв шкоду, відповідає у межах усієї її суми, а другий з них — у межах свого безпідставного збагачення. Перший відповідає усім свої'м майном, тобто своїм роздільним майном і своєю часткою у спільному майні, яка належала б йому у разі поділу останнього, а другий — лише своєю часткою у спільному майні, що належала б йому у разі його поділу. Якщо ж рішенням суду буде встановлено, що роздільне майно другого з подружжя збільшилося в результаті злочину, вчиненого першим з подружжя, другий з подружжя відповідатиме й своїм роздільним майном у межах безпідставно одержаного збагачення.
  
  Стаття 74. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою
  1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
  2. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
  Частина 1 статті, що коментується, передбачає, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. А відповідно до ч. 2 цієї статті на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 СК, що передбачає право спільної сумісної власності подружжя.
  Таким чином, коментована стаття