ни, іншими міжнародними правовими актами, визнаними в Україні.
  8. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
  9. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
  10. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
  Коментована стаття закріплює правові норми, які регулюють сімейні відносини, а саме: норми СК та інших нормативно-правових актів. Проте вона має певний недолік. Він полягає в ігноруванні того положення, що сімейні відносини регулюються насамперед Конституцією, норми якої є нормами прямої дії (ст. 8 Конституції).
  Особливе значення для регулювання сімейних відносин мають норми розділу II Конституції, де зафіксовано права, свободи та обов'язки людини і громадянина. Згідно зі ст. 24 Конституції громадяни мають рівні конституційні права та свободи. Ч. З цієї статті передбачає рівність прав жінки й чоловіка та її гарантії. Вкрай важливе значення для регулювання сімейних відносин мають положення статей 51 і 52 Конституції, які встановлюють основні принципи регулювання сімейних відносин в Україні. Так, відповідно до ст. 51 шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, кожен із подружжя має рівні права та обов'язки у шлюбі та сім'ї, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття, а повнолітні діти — піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Згідно з цією статтею сім'я, дитинство, материнство та батьківство охороняються державою. Ст. 52 Конституції передбачає рівність прав дітей незалежно від їх походження, від того, народилися вони у шлюбі чи поза ним, а також переслідування за законом будь-якого насильства над дитиною та її експлуатації. Відповідно до ч. З ст. 52 утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених