79, 190, 243, 247 і 253 СК (див. коментарі до цих статей). У ЦК 1963 р. немає термінів "малолітня дитина" та "неповнолітня дитина". Однак зафіксована відмінність між обсягом дієздатності осіб, які не досягли 15 років (ст. 14) і обсягом дієздатності осіб у віці від 15 до 18 років (ст. 13). У КлШС також не фігурують терміни "малолітня дитина" та "неповнолітня дитина". Однак закріплена відмінність між правовим становищем осіб, які не досягли 15 років (статті 104, 116, 123 і 131), і осіб віком від 15 до 18 років (ст. 132).
  Цивільний кодекс розрізняє правове становище малолітніх, які не досягли 14 років (статті 31 і 58) та правове становище неповнолітніх віком від 14 до 18 років (статті 32 і 59). У ньому містяться терміни "малолітня особа" (ст. 31) та "неповнолітня особа" (ст. 32).
  
  Стаття 7. Загальні засади регулювання сімейних відносин
  1. Сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
  2. Сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками.
  3. Сімейні відносини регулюються лише у тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства.
  4. Регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя.
  5. Учасник сімейних відносин не може мати привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками.
  6. Жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
  7. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права