огло б істотно порушити права одного з них.
  У цьому разі є юридичний склад, необхідний для виникнення спільності майна подружжя (див. коментар до ст. 60). Водночас закон враховує й інтереси того з подружжя, предметом професійних занять якого вони є, встановлюючи, що у разі
  поділу спільного сумісного майна подружжя суд може присудити ці речі тому з них, у користуванні якого вони знаходилися, з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грошима.
  
  Стаття 62. Виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, що належало дружині, чоловікові
  1. Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
  Коментована стаття встановлює, що роздільне майно кожного з подружжя може визнаватися об'єктом права спільної сумісної власності дружини і чоловіка, якщо за час шлюбу воно істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя. Це ж положення передбачене ст. 25 КпШС. Наприклад, будинок, що належить одному з подружжя, було капітально відремонтовано у період шлюбу. При вирішенні питання про нього треба враховувати вартість цього будинку до спільних затрат на нього і після цього.
  Визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя пояснюється тим, що у даному разі наявний юридичний склад, необхідний для виникнення цього права. Майно повинно істотно збільшитись у своїй вартості за час шлюбу внаслідок спільної праці подружжя або праці того з них, якому це майно не належало. Можливість виникнення у такому разі спільної сумісної власності подружжя підкреслена і в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України