дружини, чоловіка", з її змісту випливає, що вона передбачає можливість володіння кожним з подружжя на праві приватної власності не тільки речами. Дружина, чоловік можуть набувати зобов'язальних майнових прав та обов'язків. Ст. 24 КпШС має назву "Роздільна власність подружжя". Але й вона не відкидає можливості володіння кожним з подружжя на праві приватної власності не тільки речами. Дружина, чоловік можуть також набувати майнових прав і обов'язків. Тому в цьому аспекті відмінностей між зазначеними статтями немає.
  Глава 8
  Право спільної сумісної власності подружжя
  
  Стаття 60. Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя
  1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
  2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
  Основним законним правовим режимом майна подружжя, як вже зазначалося, є правовий режим спільної сумісної власності. Як підкреслюють деякі автори, коментована стаття, як і ст. 22 КпШС, встановлює презумпцію права цієї власності подружжя щодо майна, набутого за час шлюбу1.
  Відповідно до ч. 1 статті, що коментується, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Аналогічне положення передбачене ч. 2 ст. 22 КпШС. Водночас у коментованій статті йдеться про майно, набуте подружжям за час шлюбу, а в ч. 1 ст. 22 КпШС — про майно, нажите подружжям