о застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України". Згідно з ним спільною сумісною власністю можуть бути страхова сума і страхове відшкодування, виплачені за рахунок спільних коштів подружжя. Проте у зазначеній постанові виплачені страхові суми й ті, що підлягають виплаті при настанні страхового випадку, не відмежовуються від об'єктів роздільної приватної власності подружжя.
  І. Жилінкова правовий режим страхового відшкодування, виплаченого при настанні страхового випадку, ставить у залежність від правового режиму застрахованого майна1. Однак вона не розглядає питання про право одного з подружжя на частку страхового відшкодування при настанні страхового випадку, пов'язаного з річчю, яка є об'єктом роздільної приватної власності другого з подружжя, тоді, коли страхові платежі були внесені за рахунок спільних коштів подружжя. У разі дострокового припинення дії договору страхування (ст. 28 Закону Ук-раїни "Про страхування") повернені страхові платежі, як слушно зазначають деякі автори, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, якщо вони були внесені за рахунок їх спільних коштів2.
  Відповідно до ч. 6 коментованої статті суд може визнати приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їх окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Роздільним майном подружжя треба також визнати приватизовану на ім'я одного з них квартиру.
  Частина 7 статті, що коментується, також передбачає, що якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, частка у цьому майні, відповідно до розміру вкладу, є його особистою приватною власністю.
  Зазначене положення раніше було сформульоване у третьому абзаці п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України", згідно з яким