також є кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому мо-ральної шкоди. Однак, вирішуючи питання про правовий режим коштів, одержаних як відшкодування майнової шкоди за втрату (пошкодження) речі, що належить одному з подружжя, треба враховувати, що у такому разі зазначене відбувається під час шлюбу. Тому згідно з положенням ч. 2 ст. 60 СК той з подружжя, хто вимагає, щоб кошти, одержані як відшкодування за заподіяну майнову шкоду, були визнані його роздільною приватною власністю, має довести, що шкода була заподіяна речі, яка належала йому на праві роздільної приватної власності.
  Частина 5 коментованої статті передбачає, що роздільною приватною власністю дружини, чоловіка є страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням. Наведене положення викликає деякі заперечення. Відповідно до Закону України від 7 березня 1996 р. "Про страхування" в редакції Закону від 4 жовтня 2001 р. одним із видів добровільного особистого страхування є страхування життя та від нещасного випадку. Страхування життя — це вид особистого страхування, що передбачає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачене договором, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення нею певного віку. Умовами договору страхування життя може бути також передбачений обов'язок страховика здійснити страхову виплату в разі нещасного випадку, що стався з застрахованою особою, та (або) її хвороби. Уявляється, що страхова виплата, одержана застрахованою особою при досягненні передбаченого договором віку та (або) у разі дожиття до закінчення строку дії договору страхування, має бути визнана об'єктом