ується, дружина, чоловік мають право розподілити між собою обов'язки в сім'ї. Це не означає, що вони повинні виконувати рівні обов'язки. Дру-жина, чоловік мають розподіляти свої обов'язки за взаємною згодою.
  Водночас якщо один із подружжя не згодний з розподілом обов'язків у сім'ї, другий з подружжя не може примусити його до виконання якихось сімейних обов'язків, за винятком обов'язків, пов'язаних з вихованням дітей та сплатою аліментів. Якщо один із подружжя не виконує своїх обов'язків по вихованню дитини, він може бути позбавлений батьківських прав (див. коментар до ст. 164). Інші ж питання розподілу обов'язків подружжя в сім'ї не можуть вирішуватися у примусовому порядку. Отже, ч. 2 коментованої статті у деяких випадках не за-безпечена правовою санкцією.
  Також не забезпечене правовою санкцією положення другого абзацу ч. 1, згідно з яким дружина, чоловік повинні утверджувати повагу до будь-якої праці, яка виконується в інтересах сім'ї. Повага — це моральна категорія. Домогтися поваги правовими засобами неможливо. Правові норми можуть лише сприяти становленню, розвитку та збереженню між подружжям поважного ставлення до праці, яка виконується в інтересах сім'ї.
  Якщо дружина і чоловік не досягнуть взаємної згоди з питання про розподіл обов'язків у сім'ї або не будуть утверджувати повагу до будь-якої праці, що виконується в інтересах сім'ї, це може бути підставою для розірвання шлюбу.
  Відповідно до ч. 2 статті, що коментується, усі найважливіші питання життя сім'ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності. Незважаючи на те, що це положення передбачене в главі про особисті немайнові права та обов'язки подружжя, воно має значення і для регулювання майнових відносин між подружжям. Подружнє життя не зводиться лише до особистої сфери, воно поширюється і на майнові відносини. Питання, пов'язані з особистими