Конституції), як й їх право на створення належних умов для праці та відпочинку (статті 43 і 45 Конституції). Порушення цих прав не допускається (ст. 22 Конституції). Проте у розглядуваній статті для регулювання зазначених відносин між подружжям не встановлено санкцію.
  Порушення положень статті, що коментується, може бути підставою для розлучення. Якщо ж органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи перешкоджають подружжю у здійсненні зазначених прав, кожен з подружжя, як й будь-який інший громадянин, має право на судовий захист та на відшкодування матеріальної та моральної шкоди (статті 55 і 56 Конституції).
  
  Стаття 53. Право дружини та чоловіка на зміну прізвища
  1. Якщо при реєстрації шлюбу дружина, чоловік зберегли дошлюбні прізвища, вони мають право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану, який зареєстрував їхній шлюб, або відповідного органу за місцем їхнього проживання заяву про обрання прізвища одного з них як їхнього спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя.
  2. У разі зміни прізвища державний орган реєстрації актів цивільного стану видає нове Свідоцтво про шлюб.
  Право на прізвище є одним із особистих немайнових прав фізичної особи, які згідно з главою 22 ЦК забезпечують її соціальне буття. Ця особа має право на прізвище від моменту народження. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, як вже зазначалося, складається з прізвища, власного імені та по батькові (ч. 1 ст. 28 ЦК). Прізвище, ім'я та по батькові особи індивідуалізують її. Зі вступом у шлюб право на прізвище набуває сімейно-правового аспекту. Як вже зазначалося, наречені мають право обрати прізвище одного з них -як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватися дошлюбними прізвищами (див. коментар до ст. 35).
  Коментована стаття, на відміну