своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
  Як випливає зі змісту ст. 28 ЦК, кожна фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається з прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає з закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Ім'я, по батькові та прізвище фізичної особи індивідуалізують її становище в суспільстві. Водночас фізичні особи відрізняються одна від одної за своїми фізичними та моральними якостями, віком, зовнішністю. Тому варто погодитися з І. Бірюковим, який вважає, що індивідуальність особи — це неповторна своєрідність людини1. Щоправда, І. Бірюков не виділяє ознак, які індивідуалізують цю своєрідність.
  Коментована стаття не передбачає жодної правової санкції за порушення її вимог. Тому їх треба відносити до норм-декла-рацій2. Положення, закріплене у статті, що коментується, є моральною, а не правовою нормою. Як слушно зазначає І. Бірюков, включивши цю статтю до СК, законодавець змішав моральні та духовні цінності, що лежать в основі стосунків між подружжям, з правами громадян як суб'єктів конституційного або цивільного права1. До цього варто додати, що ці цінності змішані й з правами фізичних осіб як суб'єктів сімейного права. Водночас порушення вимог коментованої статті може бути підставою для розлучення.
  
  Стаття 52. Право дружини та чоловіка на фізичний та духовний розвиток
  1. Дружина та чоловік мають рівне право на фізичний та духовний розвиток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку.
  Правило коментованої статті також є нормою-декларацією. її положення, наприклад, про рівне право дружини та чоловіка на фізичний і духовний розвиток, є нормами моралі. Водночас право подружжя на освіту є конституційним правом громадян (ст. 53