конфіденційності інформації, що складає адвокатську таємницю, є, крім адвоката, його помічники, посадові особи адвокатського об'єднання. Не можна з цих питань допитувати як свідків, крім за-значених осіб, також і технічних працівників адвокатського об'єднання. Цілком природньо, що останні не мають права розголошувати відомості, що стали їм відомими, і охоплюються адвокатською таємницею (ч. 1 ст. 10 Закону). Це правило є абсолютно вірним, оскільки навряд чи можна перерахувати в законі всіх осіб, котрим стає відомою конфіденційна інформація, подана адвокату або отримана ним у зв'язку з поданням ним правової допомоги (наприклад, такою особою доцільно вважати спеціаліста, до якого має право звертатися адвокат згідно зі ст. 6 Закону «Про адвокатуру»). М. Ю. Барщевський підкреслює, шо конфіденційність має застосовуватися безвідносно до того факту, що інші особи можуть володіти цією ж інформацією".
  5. Обсяг відомої адвокату інформації, яка не підлягає розголошенню, можна визначити таким чином: це вся інформація, одержана від клієнта і про клієнта, а також яка стала відомою адвокату у зв'язку з поданням правової допомоги, здійсненням захисту і представництва, щодо якої відсутня згода клієнта на її розголошення. Правила адвокатської етики зобов'язують зберігати конфіденційність будь-якої інформації, зокрема, будь-яку інформацію про клієнта, в тому числі щодо Його особи або інших осіб у процесі здійснення адвокатської діяльності. Отже, до такої інформації належить і та, що свідчить про факт звернення особи до адвоката. Таке тлумачення не суперечить нормі закону «Про адвока-туру», у якій зазначено, що предметом адвокатської таємниці охоплюється «суть інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обов'язків» (ч. 1 ст. 9).
  6. Правила адвокатської етики розрізняють інформацію, що є конфіденційною, та Інформацію, що становить адвокатську таємницю.