ви-
  43
  моги, клопотання, інші процесуальні документи, що свідомо для нього не грунтуються на чинному законодавстві (ст. 53 Правил).
  Діяльність адвоката не може бути спрямована проти інтересів клієнта, він не може використовувати своє професійне становище у своїх особистих інтересах або в інтересах інших осіб, йти на компроміси, спрямовані не на користь клієнта, зобов'язаний уникати позапроиесуального спілкування по суті справи з іншими учасниками процесу, схиляти клієнта до укладення угоди шляхом обману, погроз, засобів, що суперечать чинному законодавству.
  4. Закон «Про адвокатуру» забороняє адвокату відмовлятися від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.
  Разом з тим у Кримінально-процесуальний кодекс внесено зміни стосовно права захисника (коли його функції виконує саме адвокат) відмовлятися від виконання своїх обов'язків після допуску до участі у справі, якщо є обставини, які згідно зі статтею 61 КПК виключають його участь у справі та коли свою відмову він мотивує недостатніми знаннями чи некомпетентністю (п. 1,2 ч. 7 ст. 48
  КПК).
  Обставини, що виключають участь захисника у справі, є об'єктивними факторами, за наявності яких адвокат не може бути захисником і зобов'язаний скласти повноваження захисника, наприклад, якщо він брав участь у даній справі як дізнавач, слідчий, прокурор, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач, понятий, представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача (п. 1 ч. 1 ст. 61 КПК). Стаття 7 Закону «Про адвокатуру» передбачає, що за цих умов адвокат не має права приймати доручення про подання правової допомоги, а отже не буде допущеним до участі у справі постановою особи, яка провадить дізнання, слідчим, прокурором, суддею, ухвалою суду, або у разі, коли пі обставини стануть відомими після його допуску, має бути усунений від участі у справі відповідно до